суть зрозуміла: я зара пишу будь-що, що прийде у мою бідну голову, а наступні продовжують на свій лад... як не важливо-головне,щоб з римою))))
Безкінечний вірш)))
Сообщений 1 страница 13 из 13
Поделиться22007-12-06 22:38:14
маленька дівчинка гуляла по пустелі
і малювала ієрогліфи на стелі....
Поделиться32007-12-06 23:04:24
... і коло неї була та сама скеля,
в яку колись ішли всі іудеї...
Поделиться42007-12-06 23:50:41
вона малювала хрести і розп"яття
і промовляла страшенне закляття
(мля, я якась хвора...))
Поделиться52007-12-08 01:25:57
З сльозами та болем молила й казала,
Кляла,заклинала ,біду наганяла ...
Поделиться62007-12-08 21:12:51
просила у смерті, щоб тая забрала,
а потім вампіра бездушно кохала
Поделиться72007-12-08 21:33:14
він був наче демон, що з пекла повстав,
нікого у світі він не шанував
Поделиться82007-12-09 00:23:49
...та файно було йому з тою малою,
але ж скільки він випив її чистої крові...
Поделиться92007-12-09 01:51:16
а вона так боялася когось у серце пускати,
бо знала що люди люблять там гадити й плювати.
та ВІН був не з сірої маси і не знав людської краси:
не знав ані дзеркал, ні тіні,
кохався у пітьмі і очі мав німі.
Отредактировано Дощ (2007-12-09 01:51:44)
Поделиться102007-12-09 01:56:28
а як вранці прокинутися не змогла,
бо в тілі душі не знайшла.
Поховала вампіра у сеці
і почала ночами літати,
бо немала кого вже кохати,
бо незнала, що вже втрачати
Отредактировано Дощ (2007-12-09 01:57:10)
Поделиться112007-12-09 12:17:00
та люди сусідські її ті літання
вночі помічали й не спали до рання.
та дівчина просто кохати хотіла,
від думки про це її серденько мліло...
Поделиться122007-12-09 22:55:52
...і просило і благало і кричало,
щоб нарешті окови вона ті зірвала.
і дівчина вранці, як пташка бездомна,
побачила старе і порожнє підвіконня.
у шибку зайшла та у двері не вийшла.
сиділа у домі тихіше від миші, у
шафі на днищі знайшла власне щастя,
і відпустила у небо давнє прокляття....
Отредактировано Дощ (2007-12-14 00:23:55)
Поделиться132007-12-16 00:13:26
невже вона вільна? повірить не в силі...
бо руки її від кайданів вже сині...
бо стільки промучалась в душній неволі
тих правил людських, що згасала поволі...
невже відпустило? це сон чи реальність?
чи може це все лиш суцільна формальність?